І варіант
Завдання 1 Напишіть:
- Твір-роздум "Я син (донька) держави Україна".
- Твір у публіцистичному стилі "Людина, якою пишається мій край".
- Сюжетний твір у художньому стилі "Зелененький барвіночку, стелися низенько..." (Вибір змісту та жанру вільний).
- Смерть Івана Палійчука – це трагедія (!)(?) (За повістю М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"). Виберіть розділовий знак відповідно до Вашого розуміння проблеми.
Завдання 2. Літературні роди та жанри. Аргументуйте своє пояснення прикладами літературних творів.
Завдання 3. На свято Трійці усі християнські церкви замаюються зеленню. Розкрийте суть цього звичаю. Чи має, на Вашу думку, цей звичай якесь відношення до християнського свята?
Завдання 4. Складіть текст (до 10 речень) "Мово рідна, слово рідне", використавши в його структурі:
а) відокремлені означення;
б) поширені звертання;
в) безсполучникові складні речення з двокрапкою між його частинами;
г) речення з кількома однорідними членами.
б) поширені звертання;
в) безсполучникові складні речення з двокрапкою між його частинами;
г) речення з кількома однорідними членами.
Завдання 5. Розставте розділові знаки, визначте тип речення, зробіть його повний синтаксичний розбір, надписавши над кожним членом речення, якою частиною мови він виражений.
Коли на травах як зірки
Блакитні роси
Коли над річкою дядьки
Отаву косять
Коли кручені паничі
У мегафони
Про все що бачили вночі
Шепочуть сонно
І десь як бджілка золота
Супутник лине
І день метеликом зліта
Над картоплинням
Тоді стаю така ясна
Проста й погідна
І зрозуміле все до дна
І рідне-рідне! (Г.Могильницька, зб. "Берег радості")
Завдання 6. Складіть таблицю "Способи вираження означень". До кожної позиції доберіть приклади речень та зробіть їх розбір за членами речення.
Завдання 7. Перелічіть основні вимоги до ділового стилю мовлення. За яких умов і навіщо подається Заява? Чи є недоліки у Заяві, наведеній нижче? Якщо є, то усуньте їх.
Директорові Іванівської СШ Кордунові І.В.
Заява
Шановний пане директоре, до Вас звертається учень 10-го класу Петренко Микола. В мене сестра виходить заміж і тому я дуже прошу Вас звільнити мене від відвідування школи строком на 3 дні.
Дуже прошу не відмовити мені у моєму проханні.
Дуже прошу не відмовити мені у моєму проханні.
З повагою учень 10 класу
Петренко Микола
12 травня 1998 р.
Петренко Микола
12 травня 1998 р.
Завдання 8. Запишіть слова правильно.
Згрупуйте їх у відповідності до наявних у них орфограм.
По/де/куди; сіро/буро/малиновий; оч...р...тян...ий; де/не/де; под...вований; ста/сорока/метровий; жовто/гарячий; /не/знищен...ий; не/подолан...ий; тр...вожний; /д...ц.../метровий; ф...з...ко/мат...матичний; с...ц...лійський; яскраво/червоний; кисло/солодкий.
По/де/куди; сіро/буро/малиновий; оч...р...тян...ий; де/не/де; под...вований; ста/сорока/метровий; жовто/гарячий; /не/знищен...ий; не/подолан...ий; тр...вожний; /д...ц.../метровий; ф...з...ко/мат...матичний; с...ц...лійський; яскраво/червоний; кисло/солодкий.
ІІ варіант
Завдання 1. Напишіть твір за однією із тем:
- Поетичний образ землі як символ сили народної, правди і праці в творчості І.Я.Франка.
- Фольклорні джерела в українській драматургії кінця ХІХ-початку ХХ ст.
- М.Коцюбинський – як письменник-імпресіоніст.
- "Два Володьки" (за творчістю В.Сосюри).
- Материнське серце. (Вільна тема з вільним вибором жанру твору).
Завдання 2. Жанри епічних творів, їх особливості. (Проілюструйте конкретними прикладами).
Завдання 3. З’ясуйте, які художні засоби використано в запропонованих уривках. Чи мають, на Вашу думку, ці засоби щось спільне між собою? Якщо мають – то що саме? В чому їх відмінність? Поясніть значення виразу „горобині ночі".
1. На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
І два стареньких Цапа. (Л.Глібов)2. Сонце мого кохання
Світить мені незгасно,
Крізь горобині ночі
Променем значить1 шлях. (В.Юр’єв)3. Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. (М.Рильський)
1 значить – позначує
Завдання 4. З’ясуйте, чим здебільшого керуються жителі Вашого села, даючи імена новонародженим дітям. Відповіді 5-6 жителів запишіть, вказавши їх імена, прізвища та вік.
Завдання 5. Перекладіть речення українською мовою, розставте розділові знаки, зробіть розбір за членами речення.
Как только солнце едва проснувшееся после душной ночи раскинет свои лучи над морской гладью и прибрежные кусты зашелестят под первым ещё робким дуновением ветерка лишь только серый жаворонок стрелой взмоет в поднебесье и захлёбываясь утреней синевой пропоёт свой гимн миру и солнцу а солнцеликие подсолнухи вскинут головы приветствуя своего небесного собрата как только соцветия тысячелетника раскроются чтобы выпустить из душистого плена сотни жучков и букашек я поднимаю глаза ввысь и кажется мне что там высоко на каждом позлащенном облачке сидит добрый ангел из моей детской сказки смотрит вниз и благословляет и море и птицу и подсолнух и каждый лепесток тысячелетника и меня упрямого грешного но так искренне влюблённого в этот мир в эту пробуждающуюся к жизни прекрасную землю.
Завдання 6. Напишіть переказ, перетворивши речення попереднього завдання в описовий текст.
Завдання 7. Встановіть, які з даних написань правильні. Аргументуйте свою думку.
Свистиш, свищеш, ростиш, ростеш, хропеш, хропиш, стелеться, стеляться, волочиш, волочеш, гуркотить, гуркочеш, бурмотиш, бурмочеш, сокотиш, сокочеш, полеш, полиш.
Завдання 8. Як Ви розумієте вирази:
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
Не так пани, як підпанки.
Хто має вуха, хай чує.
Битися з вітряками.
Розтікатися мислю до древу.
Не так пани, як підпанки.
Хто має вуха, хай чує.
Битися з вітряками.
Розтікатися мислю до древу.
Де Ви зустрічали ці вирази? Доберіть до них фразеологізми-синоніми.
ІІІ варіант
Завдання 1 Напишіть твір за однією із тем:
- Це нам твоє повчання, Мономаше!
- "Своїм життям до себе дорівнятись..." (Л.Українка)
- Автор і головний герой у поемі І.Я.Франка "Мойсей".
- М.Т.Рильський – поет–філософ.
- Телебачення – вікно у світ (твір-роздум про сучасне українське телебачення).
Завдання 2. Романтизм і романтика. Що спільне й відмінне в цих поняттях? Проілюструйте відповідь прикладами.
Завдання 3. Що таке "мовний етикет"? Які традиції українського народу віддзеркалені в наших правилах мовного етикету? Назвіть 5 прислів’їв, що виражають норми мовного етикету.
Завдання 4. Розкажіть про звичаєві табу (заборони), пов’язані зі світом природи, що побутують у Вашій місцевості. Про що, на Вашу думку, вони свідчать?
Завдання 5. Перекладіть українською мовою, поставте розділові знаки, зробіть повний синтаксичний розбір речення.
Когда на следующее утро после ночи прошедшей в мелких нелепых снах вовсе не относившихся к его горю он наконец вышел во двор дверь сладко хрустнула и в лицо ударил блистательный мороз а перед глазами засиял высокий парк где каждый сучек был окаймлен серебром и поджимая под себя зеленые лапы искрились под пухлым снежным грузом забытые ели.
Когда на следующее утро после ночи прошедшей в мелких нелепых снах вовсе не относившихся к его горю он наконец вышел во двор дверь сладко хрустнула и в лицо ударил блистательный мороз а перед глазами засиял высокий парк где каждый сучек был окаймлен серебром и поджимая под себя зеленые лапы искрились под пухлым снежным грузом забытые ели.
Завдання 6. Складіть таблицю /чи схему/ "Способи вираження присудка". Наведіть приклади до кожного випадку. Наведені Вами приклади розберіть за членами речення.
Завдання 7. Проаналізувавши форми слів у польських реченнях, записаних українськими літерами та користуючись словничком, перекладіть українські речення польською мовою, записавши їх також українськими літерами.
- То єст моя матка і муй ойчец. /Це моя мати і мій батько/.
- Оні сон моє роджіце. /Вони – мої батьки/.
- Ванда тшіта /Ванда читає/.
- Вацлав мєшка у Вроцлавє /Вацлав живе у Вроцлаві/.
Словничок
То - це /вказівний займенник/;
тераз – в цей час,
тепер – зараз;
она – вона;
одпотшівачь – відпочивати
колєжанкі – подруги;
нє – не.
Увага! Займенник ОНІ в польській мові вживається лише до чоловічого роду, або тоді, коли серед осіб, про яких іде мова, є чоловіки. В інших випадках вживається займенник ?нє.
То - це /вказівний займенник/;
тераз – в цей час,
тепер – зараз;
она – вона;
одпотшівачь – відпочивати
колєжанкі – подруги;
нє – не.
Увага! Займенник ОНІ в польській мові вживається лише до чоловічого роду, або тоді, коли серед осіб, про яких іде мова, є чоловіки. В інших випадках вживається займенник ?нє.
Речення для перекладу.
Це Марися, це Ірена. Вони мої подруги. Марися читає. Вона тут не живе. Вона живе у Варшаві. Зараз Марися тут відпочиває.
Це Марися, це Ірена. Вони мої подруги. Марися читає. Вона тут не живе. Вона живе у Варшаві. Зараз Марися тут відпочиває.
Завдання 8. Доберіть до першої групи фразеологізмів фразеологізми-антоніми, а до другої – фразеологізми-синоніми.
1. Як дурний з мосту.
Одягни й пенька, то стане схожий на панка.
Троянда й між будяків будяком не стане.
Одягни й пенька, то стане схожий на панка.
Троянда й між будяків будяком не стане.
2. Хто мовчить – той двох навчить.
Красна птаха пером, а людина добром.
Не з багатим знайся, а з розумним.
Красна птаха пером, а людина добром.
Не з багатим знайся, а з розумним.
І варіант
Завдання 1. Напишіть твір за однією із тем:
1. Суть і причини трагічного розщеплення особистості романтика „загірної комуни" в творі М.Хвильового „Я (Романтика)".
2. Талант красен, та нещасен (за фактами життя і творчості П.Г.Тичини).
3. „Тяжко було, люди, і вам зі мною, і мені між вас..." Л.Костенко (твір-роздум про долю поета в суспільстві, зокрема, й українському).
4. Немає більшої краси, як...(Допишіть речення - назву теми відповідно до Ваших особистих морально-естетичних поглядів. Розкрийте тему).
2. Талант красен, та нещасен (за фактами життя і творчості П.Г.Тичини).
3. „Тяжко було, люди, і вам зі мною, і мені між вас..." Л.Костенко (твір-роздум про долю поета в суспільстві, зокрема, й українському).
4. Немає більшої краси, як...(Допишіть речення - назву теми відповідно до Ваших особистих морально-естетичних поглядів. Розкрийте тему).
Завдання 2. Якими творчими напрямками, поширеними в європейських літературах кінця ХІХ – поч. ХХ століття, позначена творчість українських поетів та прозаїків цього періоду? Наведіть конкретні приклади та доведіть свою думку на основі одного – двох характерних творів.
Завдання 3. Що таке "середохресний хліб"?
Які звичаї та обряди, пов’язані з ним, засвідчують глибоку пошану до землі та вдячність їй за її щедрість?
Які звичаї та обряди, пов’язані з ним, засвідчують глибоку пошану до землі та вдячність їй за її щедрість?
Завдання 4. Розставте розділові знаки. Доповніть текст своїми роздумами про справедливість чи несправедливість дідусевих слів.
Галасливою радісною зграйкою дівчата й хлопці штовхаючись збилися біля виходу із вагону. В багатьох у руках були квіти. Відчувалося що діти зустрічають дорогу й любиму людину.
Тамара Василівна раптом радісно загукало кілька голосів і всі кинулися до білявої вже не дуже молодої жінки що нарешті з’явилася на виході з двома чималенькими валізами в руках. Сміх цілунки обійми ().
Як ми скучили за Вами Тамаро Василівно.
Як нам не вистачало Вас.
Ходімо ходімо вже мої хороші лагідно звільняючись від обіймів мовила жінка усміхнено і підхопивши валізи рушила пероном.
А ми вже Вас і дочекатися не могли.
Без Вас нам у школі було зовсім не цікаво і пусто.
Тепер ми ще раз переконалися що кращої вчительки ніж Ви немає в цілому світі щебетали дівчата й хлопці вимахуючи букетами та аж наперед забігаючи щоб краще бачити дороге обличчя.
Чорт зна що а не вчителька аж сплюнув спересердя старий дідок дивлячись услід веселій щебетливій компанії...
Завдання 5. Перекладіть нижчеподане речення українською мовою, розставте всі необхідні розділові знаки. До якого стилю і типу мовлення Ви віднесли б даний уривок?
Имя Ивана Пулюя названного известным австрийским профессором Вильгельмом Форманом не только самым значительным физиком Австро-Венгрии но и личностью, формирующей мир, чие имя вписано в мировую науку как в связи с разработкой электроосветительных и катодных ламп, и проектом первой в Европе электростанции, работающей на переменном токе так и в связи с тем что как свидетельствует в своей книге "Ярмарка сенсаций" немецкий писатель Е. Киш этот сын Украины ещё до В. Рентгена открыл те знаменитые лучи которые впоследствии будут названы к сожалению не пулюевскими а рентгеновскими.
Завдання 6. Провідміняйте числівники:
149, 1271, 67.
149, 1271, 67.
Завдання 7. З поданих пар слів утворіть словосполучення:
Весели/й/ /а/ какаду; цікавого документ/у/ /а/; /звук/ /буква/ аналіз/у/ /а/; вишивати заполоч /чим?/ ; завдячуючи сестра; вибачте я; завдяки ти; "трійка" математика; чорн/им/ /ою/ рояль; приїхати з /Урал/, /Донецьк/, /Азербайджан/.
Весели/й/ /а/ какаду; цікавого документ/у/ /а/; /звук/ /буква/ аналіз/у/ /а/; вишивати заполоч /чим?/ ; завдячуючи сестра; вибачте я; завдяки ти; "трійка" математика; чорн/им/ /ою/ рояль; приїхати з /Урал/, /Донецьк/, /Азербайджан/.
Завдання 8. Відредагуйте текст.
Заява
Так як мене будучи в нетверезому стані правління розглянуло й поклало штраф в размєрі 50 грн. Я обіщаю і просю більше не пити і от штрафа ослободіть.
Скотнік Васілець
ІІ варіант
Завдання 1. Напишіть твір за однією із тем:
1. Гротескне зображення абсурду радянської дійсності в драмі М.Куліша „Народний Малахій".
2. Ліричний герой поезії Є.Маланюка.
3. Образ України в кіноповісті О.Довженка „Україна в огні".
4. Вишнева усмішка трагічної долі (за фактами життя і творчості Остапа Вишні).
5. Уже минув лицарства вік (...) (?) (Розділовий знак виберіть відповідно до свого розуміння проблеми).
Завдання 2. Притча та байка. Що спільного і що відмінного в цих жанрах? Доведіть свою думку на прикладах байок і притч українських письменників
Завдання 3. Яйце фігурує в багатьох найдавніших народних казках нашого народу. Воно було обов’язковою ритуальною стравою на багатьох столах наших предків. Чим пояснюється така „популярність" яйця та про які казки і свята йде мова?
Завдання 4. Поясніть написання підкреслених слів. Розставте розділові знаки. Проаналізуйте ситуацію, описану в тексті. Дайте оцінку почуттям і вчинкам хлопця та дівчини. Поясніть причини розриву їхніх стосунків. Думки свої можете висловити у формі твору-роздуму або у формі листа до Оленки чи хлопця. Поясніть написання підкреслених слів.
Я так любив Оленку () Вона ніколи нічого від мене не вимагала. Я навіть на побачення не змушений був ходити а це теж буває клопітною справою особливо в дощ чи мороз бо вона сама завжди прибігала до мене поспіхом скидала шубку й рукавички й навіть не чекаючи мого привітання обвивала мої плечі шию голову своїми лагідними гнучкими руками цілувала очі ніс щоки губи і щебетала щебетала ()
Бувало я був захоплений якоюсь справою чи просто не мав настрою до спілкування . Тоді можна було без усякої „дипломатії" сказати сьогодні мені не до тебе, Оленко. Приходь завтра й вона ніколи не сердилась а хутенько знову надягала шубку й вже від порогу осяваючи мене своєю сонячною усмішкою махала пухнастою рукавичкою. Чао! До завтра!
Я ніколи не мав клопотів з квітами чи подарунками як ото інші хлопці що бігали до своїх дівчат на побачення ніколи не витрачався на дискотеки чи кафе нам було добре удвох отут в моїй не дуже затишній кімнаті. Адже я так любив її.
А тепер Оленка мене покинула. Ні-ні вона не пішла до другого хлопця не вийшла заміж. Вона просто не дивиться в мій бік а коли дивиться то в очах її я бачу ніби якийсь невимовлений смуток і докір. І чого б то () Я ж не зрадив її не образив () Мабуть правду кажуть що в дівчат немає нічого постійного вони як вітер що то холодний то гарячий то в один бік дме то в інший. А я – страждаю...
Завдання 5. Уявіть собі, що Ваша молодша сестричка попросила Вас пояснити їй тему „Склад української лексики за її походженням". Придумайте малюнок, який допоможе їй краще зрозуміти матеріал.
Завдання 6. Утворіть із даних слів словосполучення із залежними присвійними прикметниками. Обґрунтуйте правильність виконання завдання.
Ольга-свекруха; свекруха-хустина; Параска-свита; невістка-чоботи; Чіпка-горе; Ілля-будинок; Мусій-бриль; столяр-інструмент; токар-верстат; лисичка-шуба; ведмідь-барліг.
Завдання 7. В наведених нижче реченнях визначте всі можливі варіанти постановки розділових знаків. Поясніть, чим це зумовлюється.
Молодь пішла в клубі стало скучно.
Зненацька проснувшись опівночі від ляку зіскочив він із ліжка.
Завдання 8. Допишіть фразеологізми. Розкрийте їх зміст. Доберіть до них фразеологізми-синоніми.
Ні шити ...
Краще з розумним загубити...
Хочеться рибку з’їсти ...
Пізня пташка очі продирає...
Гарній дівці...
Коваль коня кує...
1. Гротескне зображення абсурду радянської дійсності в драмі М.Куліша „Народний Малахій".
2. Ліричний герой поезії Є.Маланюка.
3. Образ України в кіноповісті О.Довженка „Україна в огні".
4. Вишнева усмішка трагічної долі (за фактами життя і творчості Остапа Вишні).
5. Уже минув лицарства вік (...) (?) (Розділовий знак виберіть відповідно до свого розуміння проблеми).
Завдання 2. Притча та байка. Що спільного і що відмінного в цих жанрах? Доведіть свою думку на прикладах байок і притч українських письменників
Завдання 3. Яйце фігурує в багатьох найдавніших народних казках нашого народу. Воно було обов’язковою ритуальною стравою на багатьох столах наших предків. Чим пояснюється така „популярність" яйця та про які казки і свята йде мова?
Завдання 4. Поясніть написання підкреслених слів. Розставте розділові знаки. Проаналізуйте ситуацію, описану в тексті. Дайте оцінку почуттям і вчинкам хлопця та дівчини. Поясніть причини розриву їхніх стосунків. Думки свої можете висловити у формі твору-роздуму або у формі листа до Оленки чи хлопця. Поясніть написання підкреслених слів.
Я так любив Оленку () Вона ніколи нічого від мене не вимагала. Я навіть на побачення не змушений був ходити а це теж буває клопітною справою особливо в дощ чи мороз бо вона сама завжди прибігала до мене поспіхом скидала шубку й рукавички й навіть не чекаючи мого привітання обвивала мої плечі шию голову своїми лагідними гнучкими руками цілувала очі ніс щоки губи і щебетала щебетала ()
Бувало я був захоплений якоюсь справою чи просто не мав настрою до спілкування . Тоді можна було без усякої „дипломатії" сказати сьогодні мені не до тебе, Оленко. Приходь завтра й вона ніколи не сердилась а хутенько знову надягала шубку й вже від порогу осяваючи мене своєю сонячною усмішкою махала пухнастою рукавичкою. Чао! До завтра!
Я ніколи не мав клопотів з квітами чи подарунками як ото інші хлопці що бігали до своїх дівчат на побачення ніколи не витрачався на дискотеки чи кафе нам було добре удвох отут в моїй не дуже затишній кімнаті. Адже я так любив її.
А тепер Оленка мене покинула. Ні-ні вона не пішла до другого хлопця не вийшла заміж. Вона просто не дивиться в мій бік а коли дивиться то в очах її я бачу ніби якийсь невимовлений смуток і докір. І чого б то () Я ж не зрадив її не образив () Мабуть правду кажуть що в дівчат немає нічого постійного вони як вітер що то холодний то гарячий то в один бік дме то в інший. А я – страждаю...
Завдання 5. Уявіть собі, що Ваша молодша сестричка попросила Вас пояснити їй тему „Склад української лексики за її походженням". Придумайте малюнок, який допоможе їй краще зрозуміти матеріал.
Завдання 6. Утворіть із даних слів словосполучення із залежними присвійними прикметниками. Обґрунтуйте правильність виконання завдання.
Ольга-свекруха; свекруха-хустина; Параска-свита; невістка-чоботи; Чіпка-горе; Ілля-будинок; Мусій-бриль; столяр-інструмент; токар-верстат; лисичка-шуба; ведмідь-барліг.
Завдання 7. В наведених нижче реченнях визначте всі можливі варіанти постановки розділових знаків. Поясніть, чим це зумовлюється.
Молодь пішла в клубі стало скучно.
Зненацька проснувшись опівночі від ляку зіскочив він із ліжка.
Завдання 8. Допишіть фразеологізми. Розкрийте їх зміст. Доберіть до них фразеологізми-синоніми.
Ні шити ...
Краще з розумним загубити...
Хочеться рибку з’їсти ...
Пізня пташка очі продирає...
Гарній дівці...
Коваль коня кує...
ІІІ варіант
Завдання 1. Напишіть твір за однією із тем:
1. Проблема національної самосвідомості в комедії М. Куліша "Мина Мазайло".
2. "Я - камінь із Божої пращі". (О.Ольжич)
3. "Кроткий вік без крові не создать" (!) (?) (Твір-роздум на основі драми І.Кочерги „Ярослав Мудрий").
4."Ми зробили крок...як у прірву. Але це наш крок до самих себе, до свого народу, до нашої будучини" (В.Стус).
5. Випускний вечір, про який я мрію (сценарій).
Завдання 2. Ю.Лавріненко назвав один із періодів історії української літератури періодом „розстріляного відродження". Що це за період? Доведіть, що правомірним є не лише перше слово у визначенні періоду, а й друге.
Завдання 3. Як відомо, німецькі фашисти вважали себе „істинними арійцями" (аріями). До арійської раси належать і українці, предки яких, за деякими джерелами, називали себе „оріями". В чому полягає різниця в розумінні суті цього поняття в першому і в другому випадку?
Завдання 4. Розставте розділові знаки. Чи згодні Ви з останньою думкою автора тексту? В чому, на Ваш погляд, полягають причини того, що дівчина залишилася повністю відлученою від рідної мови та літератури?
Дівча сиділо переді мною й на кожне моє запитання відповідало таким невинно-здивованим помахом своїх довжелезних трохи підфарбованих вій наче я запитував не про рік народження Шевченка та зміст усім відомих його творів а про премудрощі квантової механіки чи інтегральних обчислень. Що на філфаці цьому юному гарненькому створенню робити нічого було ясно але я був ніби зачарований таким щирим цілковитим невіглаством і немов бажаючи проникнути в його таємницю все ставив і ставив якісь примітивні запитання відповіддю на які був усе той же здивований помах вій.
Ви звідки до Києва приїхали запитав я аби хоч голос її почути.
З Полтави нарешті озвалось дівча.
О зрадів я. То Ви мабуть зможете розповісти про творчість свого славетного земляка чий пам’ятник стоїть у вас у Полтаві. У відповідь лиш помах вій. Як і Котляревського не знаєте не стримав я обурення.
А звідки я що маю знати вибухнуло дівча як у нас півкласу взагалі українську не вчили тільки дуріли на задніх партах і вчительці заважали. Та й вчителька сама тої української не знала вона нам українську по-руському розказувала...
Ідучи з екзамену я з сумом думав про те як державна політика та не сумлінні вчителі калічать нашу українську молодь відриваючи її від рідного коріння рідної культури.
7 серпня 1987 року
Завдання 5. Проаналізувавши японські словосполучення, записані українськими літерами та використавши українко-японський словничок, перекладіть японською мовою:
один аркуш паперу, дві хатинки, три верблюди, чотири кішки, п’ять труб, шість тигрів, сім мишей, вісім метеликів, дев’ять пляшок, десять білетів, дванадцять учителів, п’ятнадцять дівчаток, вісімнадцять собак.
Словосполучення
ніхікі-но іну - дві собаки
санкен-но із - три будинки
гонін-но мусуе - п’ять дівчаток
гохон-но каса - п’ять парасольок
кухікі-но усачі - дев’ять зайців
дзюто-но усі - десять корів
рокумай-но сімбун - шість газет
кухон-но сао - дев’ять жердин
санін-но шсі - три інженера
хатіто-но кума - вісім ведмедів
рокува-но цубуме – шість ластівок
сітіхон-но емпіцу – сім олівців
німай-но сара – дві тарілки
дзюніхікі-но хіцудзі – дванадцять овець
сімай-но тідзу - чотири карети
ніхон-но юбі - два пальці
ітіто-но дзю - один слон
Словничок
Аркуш паперу – Камі
Метелик – тєтє
Білет – капіцу
Миша – нєдзумі
Верблюд – ракуда
Пляшка – бін
Тигр – тора
Кішка – неко
Труба – куда
Учитель – сенсей
Хатинка – коя
Завдання 6. На уроці української мови ми отримали завдання визначити, якими частинами мови є слова:
(до) гори, вище, (на) зустріч, ближче, вартовий, коло, сивочолий, мило, (за) те, (про)те; розкрити дужки та скласти з даними словами речення.
Оленка й Галя – дві найкращі учениці класу - виконали завдання зовсім по-різному, а вчителька обом їм поставила високий бал.
- Як це так? Чому?! – запитали ми, підозрюючи, що одній із дівчат той бал вчителька просто „подарувала".
- А ви самі подумайте! – хитро посміхнувшись, відповіла вчителька.
Подумайте й Ви, та покажіть, як виконували роботу Оленка й Галя, увівши запропоновані їм слова у складені Вами речення.
Завдання 7. Розставте розділові знаки, зробіть повний синтаксичний розбір перших двох речень. Всі інші – розберіть за членами речення.
1. День морозний яскравий сліпучий.
2. Дуже-дуже тиха ніч а довкіл – блискучі зорі.
3. Хвилі знову почали погрозливо ревіти та я ще мав силу боротися з негодою.
4. Хоч мати наказувала зробити уроки завидна ми з Марічкою спершу побігли до лісу збирати гриби.
Завдання 8. З’ясуйте значення паронімів. Слова двох-трьох пар (на Ваш вибір) уведіть до складених Вами речень.
коронний – коронарний
кримінальний – криміногенний
гуманний – гуманістичний
легальний – легалізований
прогресивний – прогресуючий
локальний – локалізований
адресний – адресований.
1. Проблема національної самосвідомості в комедії М. Куліша "Мина Мазайло".
2. "Я - камінь із Божої пращі". (О.Ольжич)
3. "Кроткий вік без крові не создать" (!) (?) (Твір-роздум на основі драми І.Кочерги „Ярослав Мудрий").
4."Ми зробили крок...як у прірву. Але це наш крок до самих себе, до свого народу, до нашої будучини" (В.Стус).
5. Випускний вечір, про який я мрію (сценарій).
Завдання 2. Ю.Лавріненко назвав один із періодів історії української літератури періодом „розстріляного відродження". Що це за період? Доведіть, що правомірним є не лише перше слово у визначенні періоду, а й друге.
Завдання 3. Як відомо, німецькі фашисти вважали себе „істинними арійцями" (аріями). До арійської раси належать і українці, предки яких, за деякими джерелами, називали себе „оріями". В чому полягає різниця в розумінні суті цього поняття в першому і в другому випадку?
Завдання 4. Розставте розділові знаки. Чи згодні Ви з останньою думкою автора тексту? В чому, на Ваш погляд, полягають причини того, що дівчина залишилася повністю відлученою від рідної мови та літератури?
Дівча сиділо переді мною й на кожне моє запитання відповідало таким невинно-здивованим помахом своїх довжелезних трохи підфарбованих вій наче я запитував не про рік народження Шевченка та зміст усім відомих його творів а про премудрощі квантової механіки чи інтегральних обчислень. Що на філфаці цьому юному гарненькому створенню робити нічого було ясно але я був ніби зачарований таким щирим цілковитим невіглаством і немов бажаючи проникнути в його таємницю все ставив і ставив якісь примітивні запитання відповіддю на які був усе той же здивований помах вій.
Ви звідки до Києва приїхали запитав я аби хоч голос її почути.
З Полтави нарешті озвалось дівча.
О зрадів я. То Ви мабуть зможете розповісти про творчість свого славетного земляка чий пам’ятник стоїть у вас у Полтаві. У відповідь лиш помах вій. Як і Котляревського не знаєте не стримав я обурення.
А звідки я що маю знати вибухнуло дівча як у нас півкласу взагалі українську не вчили тільки дуріли на задніх партах і вчительці заважали. Та й вчителька сама тої української не знала вона нам українську по-руському розказувала...
Ідучи з екзамену я з сумом думав про те як державна політика та не сумлінні вчителі калічать нашу українську молодь відриваючи її від рідного коріння рідної культури.
7 серпня 1987 року
Завдання 5. Проаналізувавши японські словосполучення, записані українськими літерами та використавши українко-японський словничок, перекладіть японською мовою:
один аркуш паперу, дві хатинки, три верблюди, чотири кішки, п’ять труб, шість тигрів, сім мишей, вісім метеликів, дев’ять пляшок, десять білетів, дванадцять учителів, п’ятнадцять дівчаток, вісімнадцять собак.
Словосполучення
ніхікі-но іну - дві собаки
санкен-но із - три будинки
гонін-но мусуе - п’ять дівчаток
гохон-но каса - п’ять парасольок
кухікі-но усачі - дев’ять зайців
дзюто-но усі - десять корів
рокумай-но сімбун - шість газет
кухон-но сао - дев’ять жердин
санін-но шсі - три інженера
хатіто-но кума - вісім ведмедів
рокува-но цубуме – шість ластівок
сітіхон-но емпіцу – сім олівців
німай-но сара – дві тарілки
дзюніхікі-но хіцудзі – дванадцять овець
сімай-но тідзу - чотири карети
ніхон-но юбі - два пальці
ітіто-но дзю - один слон
Словничок
Аркуш паперу – Камі
Метелик – тєтє
Білет – капіцу
Миша – нєдзумі
Верблюд – ракуда
Пляшка – бін
Тигр – тора
Кішка – неко
Труба – куда
Учитель – сенсей
Хатинка – коя
Завдання 6. На уроці української мови ми отримали завдання визначити, якими частинами мови є слова:
(до) гори, вище, (на) зустріч, ближче, вартовий, коло, сивочолий, мило, (за) те, (про)те; розкрити дужки та скласти з даними словами речення.
Оленка й Галя – дві найкращі учениці класу - виконали завдання зовсім по-різному, а вчителька обом їм поставила високий бал.
- Як це так? Чому?! – запитали ми, підозрюючи, що одній із дівчат той бал вчителька просто „подарувала".
- А ви самі подумайте! – хитро посміхнувшись, відповіла вчителька.
Подумайте й Ви, та покажіть, як виконували роботу Оленка й Галя, увівши запропоновані їм слова у складені Вами речення.
Завдання 7. Розставте розділові знаки, зробіть повний синтаксичний розбір перших двох речень. Всі інші – розберіть за членами речення.
1. День морозний яскравий сліпучий.
2. Дуже-дуже тиха ніч а довкіл – блискучі зорі.
3. Хвилі знову почали погрозливо ревіти та я ще мав силу боротися з негодою.
4. Хоч мати наказувала зробити уроки завидна ми з Марічкою спершу побігли до лісу збирати гриби.
Завдання 8. З’ясуйте значення паронімів. Слова двох-трьох пар (на Ваш вибір) уведіть до складених Вами речень.
коронний – коронарний
кримінальний – криміногенний
гуманний – гуманістичний
легальний – легалізований
прогресивний – прогресуючий
локальний – локалізований
адресний – адресований.
и не здалися Вам окремі завдання дещо заскладними для школярів? Мабуть, що так. Саме цього ми й прагли! Бо мета, яку ми ставили перед собою, запроваджуючи заочні інтелектуальні змагання, якраз і полягала в тому, щоб юнак чи дівчина не просто відтворили те, що вже вчили на уроці, а підшукали та опрацювали якийсь новий, ще невідомий їм матеріал, щоб вони змушені були мислити, шукати отой заповітний ключик, яким відкриваються чарівні двері в безмежний космос мислення, в країну інтелекту.
Коли "ключик" знайдено – все стає простим і радісним, як прогулянка різнобарвним квітучим полем.
А "ключик" завжди знаходиться! Навіть в тому випадку, коли пропонується перекласти текст… японською мовою, якої Ви не те, що не знали, а навіть не чули ніколи!
Та давайте-но поміркуємо разом…
Що нам потрібно перекласти? Словосполучення: іменник з числівником. Маємо зразки таких словосполучень? Так! Маємо переклад потрібних іменників у словничку? Так! Отже, все просто? Не дуже… Адже ми з Вами ще не знаємо, яке слово в тих японських словосполученнях є іменником, а яке – числівником. Подумайте, як це можна визначити. Ну, звісно ж, подивитися на ті числівники, які повторюються! Он їх скільки: дві собаки, два пальці, дві тарілки; дев’ять зайців і дев’ять кілків; шість газет і шість ластівок. Вже здогадалися, де числівник, а де іменник? Ще не здогадались?! Так це Ви, очевидно, забули, що й у нас однокореневі слова відрізняються одне від одного іноді ще більше, ніж японські. От хоч би: б’ю і бити чи б’ється, розбивається… Так знайшли вже ті таємничі японські спільнокореневі слова? Знайшли? А тепер виділяйте суфікси та не забудьте подумати над тим, що спільного є в іменниках, при яких вживаються числівники з однаковими суфіксами. Для того, щоб розібратися в цьому, найкраще скласти собі відповідну табличку, щоб все, як на картинці, було. Ще кілька інтелектуальних зусиль – і переклад готовий!
Або ось ще: пропонується "сердешному школярику" речення, в якому ні кінця, ні краю не видно… Та ще й вимагається всі знаки в ньому поставити та за членами речення розібрати!… Але ж ми з Вами, колего, вміємо розібрати, приміром речення: "Рудий кіт шпарко скочив на високий пліт, а смугаста кішка сховалась під ліжко." І про дієприкметникові звороти дещо знаємо, і вставні слова та звертання вчили, і граматичні основи познаходити – для нас проста справа. А коли так, то хай там те речення буде собі хоч і в три рази довше. А ми з ним упораємося так само легко, як і з реченням про кота і кішку. А якщо якесь слово трапилося важке для перекладу – так для цього словники існують!
Цілком можливо, що Вас затруднять питання народознавчого характеру. Тут ми можемо порадити найперше звернутися до бабусі. А як бабуся у Вас ще молода, то пошукайте зовсім стареньких людей, вони Вам стільки цікавого розкажуть!… А потім "погортайте" такі цікаві й повчальні книжки як "Український рік" Леся Килимника, "Звичаї нашого народу" Олекси Воропая, "Народознавство" Галини Лозко, "Різдво-Коляда і Щедрий вечір" Ксенофонта Сосенка, "Берегиня" В. Скуратівського… Ото, як захопитесь такими книжечками – дивись – і вийде з Вас у майбутньому вчений-етнограф!
Головне ж – навчитись аналізувати, співставляти все, про що дізналися, або, може, знали, робити висновки. Бо ось скільки пісень, скажімо, ми знаємо про тополю! А запитаєш, буває, в когось, а що ж символізує тополя в народнопісенній традиції, - і відповіді не почуєш, хоч всі співають: "Стан високий, лист широкий марно зеленіє…одна – одна, як сирота на чужині…" чи "самотняя тополенька, ні з ким гомоніти…".
Окремо хочеться кілька слів сказати про твори, що пропонуються в наших завданнях. Трапляються між ними цілком, так би мовити, стандартні. Наприклад, "Доля України у романі І. Багряного "Тигролови", чи, скажімо, "Ліричний герой поезій Є. Маланюка". Тут для розкриття теми потрібно добре знати тексти, відчувати їх, вибрати те, що стосується саме даного питання.
А є теми й складніші. Ось, приміром, загинула юна Марічка із "Тіней забутих предків" – це трагедія? Кожен, звісно, відповість ствердно. А Іванова смерть? Тут, очевидно, є над чим подумати…
Іноді ми пропонуємо подивитись під новим кутом зору на цілком „негативних" та цілком „позитивних" героїв того чи іншого твору, для чого треба поставити їх поруч із собою, задуматись над природою їх вчинків та наслідки. Тоді декому з негативних, можливо, захочеться й поспівчувати, а декого з позитивних і осудити.
Не кожна тема, назва якої взята з твору певного письменника, має розкриватися виключно на матеріалі його творчості. Так, наприклад, тема, назвою якої стали слова О. Ольжича: "Держава не твориться в будучині, держава будується нині!" – може бути розкрита як "вільна". Хоч не слід забувати, що в кожній "вільній" темі мають бути посилання й на письменника, чиї слова винесені в заголовок, і на твори інших письменників, які писали про те, чого стосується Ваш твір.
Є, проте, в наших завданнях і теми, які жодних посилань ні на яких письменників не потребують. Вони вимагають виключно Вашої самостійної творчості, Вашої індивідуальної фантазії. Бо хіба можна наперед запланувати, про що писатиме учень у творі під назвою "Про що тополя шелестить…" чи "Сорочку мама вишила мені…"? одному та тополя "зашелестить" про трудівника полів – і вийде нарис про односельця–працелюба; іншому – про Україну; ще комусь – про війну, про медсестру чи солдата, що спливав кров’ю під цією тополею; або страшний 33-й… І якщо той, хто обрав цю тему, зуміє уявити той час, населити його людьми, створеними власною уявою, - вийде чудове оповідання або новела. А ще в когось, кому тополя "нашелестить" щось ліричне і ніжне, - вийде вірш про кохання, про мрію, про красу світу.
Тож сміло беріться до роботи, випробовуйте свої сили, поповнюйте знання, тренуйте розум!
Хай Вам щастить!
Коли "ключик" знайдено – все стає простим і радісним, як прогулянка різнобарвним квітучим полем.
А "ключик" завжди знаходиться! Навіть в тому випадку, коли пропонується перекласти текст… японською мовою, якої Ви не те, що не знали, а навіть не чули ніколи!
Та давайте-но поміркуємо разом…
Що нам потрібно перекласти? Словосполучення: іменник з числівником. Маємо зразки таких словосполучень? Так! Маємо переклад потрібних іменників у словничку? Так! Отже, все просто? Не дуже… Адже ми з Вами ще не знаємо, яке слово в тих японських словосполученнях є іменником, а яке – числівником. Подумайте, як це можна визначити. Ну, звісно ж, подивитися на ті числівники, які повторюються! Он їх скільки: дві собаки, два пальці, дві тарілки; дев’ять зайців і дев’ять кілків; шість газет і шість ластівок. Вже здогадалися, де числівник, а де іменник? Ще не здогадались?! Так це Ви, очевидно, забули, що й у нас однокореневі слова відрізняються одне від одного іноді ще більше, ніж японські. От хоч би: б’ю і бити чи б’ється, розбивається… Так знайшли вже ті таємничі японські спільнокореневі слова? Знайшли? А тепер виділяйте суфікси та не забудьте подумати над тим, що спільного є в іменниках, при яких вживаються числівники з однаковими суфіксами. Для того, щоб розібратися в цьому, найкраще скласти собі відповідну табличку, щоб все, як на картинці, було. Ще кілька інтелектуальних зусиль – і переклад готовий!
Або ось ще: пропонується "сердешному школярику" речення, в якому ні кінця, ні краю не видно… Та ще й вимагається всі знаки в ньому поставити та за членами речення розібрати!… Але ж ми з Вами, колего, вміємо розібрати, приміром речення: "Рудий кіт шпарко скочив на високий пліт, а смугаста кішка сховалась під ліжко." І про дієприкметникові звороти дещо знаємо, і вставні слова та звертання вчили, і граматичні основи познаходити – для нас проста справа. А коли так, то хай там те речення буде собі хоч і в три рази довше. А ми з ним упораємося так само легко, як і з реченням про кота і кішку. А якщо якесь слово трапилося важке для перекладу – так для цього словники існують!
Цілком можливо, що Вас затруднять питання народознавчого характеру. Тут ми можемо порадити найперше звернутися до бабусі. А як бабуся у Вас ще молода, то пошукайте зовсім стареньких людей, вони Вам стільки цікавого розкажуть!… А потім "погортайте" такі цікаві й повчальні книжки як "Український рік" Леся Килимника, "Звичаї нашого народу" Олекси Воропая, "Народознавство" Галини Лозко, "Різдво-Коляда і Щедрий вечір" Ксенофонта Сосенка, "Берегиня" В. Скуратівського… Ото, як захопитесь такими книжечками – дивись – і вийде з Вас у майбутньому вчений-етнограф!
Головне ж – навчитись аналізувати, співставляти все, про що дізналися, або, може, знали, робити висновки. Бо ось скільки пісень, скажімо, ми знаємо про тополю! А запитаєш, буває, в когось, а що ж символізує тополя в народнопісенній традиції, - і відповіді не почуєш, хоч всі співають: "Стан високий, лист широкий марно зеленіє…одна – одна, як сирота на чужині…" чи "самотняя тополенька, ні з ким гомоніти…".
Окремо хочеться кілька слів сказати про твори, що пропонуються в наших завданнях. Трапляються між ними цілком, так би мовити, стандартні. Наприклад, "Доля України у романі І. Багряного "Тигролови", чи, скажімо, "Ліричний герой поезій Є. Маланюка". Тут для розкриття теми потрібно добре знати тексти, відчувати їх, вибрати те, що стосується саме даного питання.
А є теми й складніші. Ось, приміром, загинула юна Марічка із "Тіней забутих предків" – це трагедія? Кожен, звісно, відповість ствердно. А Іванова смерть? Тут, очевидно, є над чим подумати…
Іноді ми пропонуємо подивитись під новим кутом зору на цілком „негативних" та цілком „позитивних" героїв того чи іншого твору, для чого треба поставити їх поруч із собою, задуматись над природою їх вчинків та наслідки. Тоді декому з негативних, можливо, захочеться й поспівчувати, а декого з позитивних і осудити.
Не кожна тема, назва якої взята з твору певного письменника, має розкриватися виключно на матеріалі його творчості. Так, наприклад, тема, назвою якої стали слова О. Ольжича: "Держава не твориться в будучині, держава будується нині!" – може бути розкрита як "вільна". Хоч не слід забувати, що в кожній "вільній" темі мають бути посилання й на письменника, чиї слова винесені в заголовок, і на твори інших письменників, які писали про те, чого стосується Ваш твір.
Є, проте, в наших завданнях і теми, які жодних посилань ні на яких письменників не потребують. Вони вимагають виключно Вашої самостійної творчості, Вашої індивідуальної фантазії. Бо хіба можна наперед запланувати, про що писатиме учень у творі під назвою "Про що тополя шелестить…" чи "Сорочку мама вишила мені…"? одному та тополя "зашелестить" про трудівника полів – і вийде нарис про односельця–працелюба; іншому – про Україну; ще комусь – про війну, про медсестру чи солдата, що спливав кров’ю під цією тополею; або страшний 33-й… І якщо той, хто обрав цю тему, зуміє уявити той час, населити його людьми, створеними власною уявою, - вийде чудове оповідання або новела. А ще в когось, кому тополя "нашелестить" щось ліричне і ніжне, - вийде вірш про кохання, про мрію, про красу світу.
Тож сміло беріться до роботи, випробовуйте свої сили, поповнюйте знання, тренуйте розум!
Хай Вам щастить!
Могильницька Г.А., Свінтковська С.А.,
Одеський обласний інститут удосконалення вчителів
Одеський обласний інститут удосконалення вчителів
Немає коментарів:
Дописати коментар